ДОВГА ДОРОГА ДОДОМУ... ПОПРОЩАЛИСЯ З ГЕРОЄМ ВОЛОДИМИРОМ РУБЦЕМ
Кортеж із тілом загиблого Героя-захисника, 34-річного ВОЛОДИМИРА РУБЦЯ мешканці Міжгірської громади та навколишніх сіл зустрічали на колінах, живим коридором шани, з квітами, лампадками та національною символікою. Чин похорону розпочався панахидою вдома у загиблого воїна. Далі траурна процесія пройшла до Свято-Михайлівського греко-католицького храму смт. Міжгір'я, де священники провели молебень.
З самого початку повномасштабного вторгнення Володимир пішов захищати рідну землю від російського агресора. Був відкритою, цілеспрямованою людиною та понад усе любив життя. До війни працював у Закарпатському гідрометеорологічному центрі на посаді гідролога 2 категорії Закарпатської воднобалансової станції. Колеги знали його, як відповідального, добросовісного та порядного працівника. Разом з дружиною Мирославою виховували сина, для якого він назавжди залишиться взірцем хоробрості та стійкості. Тим, хто був не байдужим до долі України, хто прагнув кращого майбутнього і мирного завтрашнього дня.
У кінці березня минулого року внаслідок бойових дій, між населеними пунктами Копані та Нестерянка Пологівського району Запорізької області, отримав поранення, несумісні з життям. Тоді забрати тіло полеглого захисника не було можливості, тільки зараз Володимир повернувся назавжди - "на щиті".
Мешканці та керівництво громади, друзі, військові, побратими, рідні та просто небайдужі краяни прийшли до храму, аби вшанувати пам’ять та провести в останню дорогу нашого мужнього воїна, вірного патріота України. Поховали Героя з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі.
Герої не вмирають, вони навічно вписують своє ім'я в історію боротьби українського народу. Кожен визволений метр землі просочений кров’ю найкращих українців! Кожен загиблий воїн – це болючий шрам в душі кожного з нас.
Світла і вічна пам'ять Герою! Щирі співчуття батькам, сестрі, дружині, синочку та родині загиблого воїна…
